^наверх

header

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Юридические услуги в городе Сумы и области.


Контакты
моб. 0501603550, 0681858919
e-mail: vivat.sumy@gmail.com

Юридическая консультация Толмачёвых.

Юридические услуги предоставляются по адресу: г. Сумы, ул. Набережная р. Стрелки, д. 28, к. 1 (вход со двора)

Процедура дружнього врегулювання у справі, яка перебуває в провадженні Європейського суду з прав людини.

       Стаття 39 Протокол № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: “Досягнення дружнього врегулювання”

  1. На будь-якій стадії провадження Суд може надати себе у розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.
  2. Процедура, що здійснюється відповідно до пункту 1, є конфіденційною.
  3. У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого вирішення.
  4. Це рішення передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за виконанням умов дружнього врегулювання, викладених у рішенні.”.

          Дружнє врегулювання – це угода між сторонами, що призводить до припинення провадження по справі.

         При досягненні сторонами такої домовленості зазвичай держава сплачує заявнику певну суму грошей. Розглянувши умови дружнього врегулювання й пересвідчившись, що продовження розгляду справи не є необхідним з огляду на повагу до прав людини, Суд вилучає відповідну заяву із списку справ.

         Суд завжди заохочує сторони до обговорення можливостей дружнього врегулювання. Якщо згоди недосягнуто, Суд продовжує розгляд справи по суті.

          Якщо Суд визнає заяву прийнятною, він надає себе в розпорядження заінтересованих сторін з метою укладення мирової угоди, або, як його іноді називають інакше, дружнього врегулювання.

          За своєю природою мирова угода в Європейському суді не має фундаментальних відмінностей від мирової угоди, що укладається у внутрішньому судовому процесі.

          Починаючи з певній стадії розгляд справи в Суді проходить на змагальній основі: заявник відстоює скаргу, уряд, як правило, не погоджується і надає свої заперечення. У ході розгляду може виникнути ситуація, в якій сторони здатні домовитися про задоволення претензій. У такій ситуації роль Суду вкрай важлива. На підставі Конвенції Суд повинен надати себе у розпорядження заінтересованих сторін з метою укладення мирової угоди.

         Насамперед Суд полегшує вже саму комунікацію між сторонами. Через Секретаріат Суду може відбуватися передача інформації, необхідної для з'ясування позицій протиборчих сторін.

        У більшості справ комунікація між заявником та урядом налагоджена добре; вони проводять переговори про можливе мировій угоді і можуть в результаті прийти до взаємоприйнятного врегулювання і без втручання Суду. У ряді інших випадків, в яких прямі контакти між заявником та урядом утруднені, Суд може прийти їм на допомогу з метою з'ясування можливостей досягнення мирової угоди.

        Роль Суду, однак, не обмежується лише формальною функцією щодо сприяння передачі інформації. При участі в переговорах щодо досягнення мирової угоди представники Суду або його Секретаріату можуть вказати сторонам на обгрунтованість тих чи інших аргументів чи вимог у світлі Конвенції та існуючої на даний момент судової практики. Пункт 1 правила 62 Регламенту надає Суду в цьому плані широку свободу дій: Палата вживає заходів, які вважаються доцільними для сприяння досягненню мирової угоди.

        Але роль Суду також не обмежується виконанням даної функції. Головна умова, якому підпорядковане укладення мирової угоди, полягає в тому, що воно повинно проводитися "на основі дотримання прав людини, визнаних у Конвенції та протоколах до неї". Тільки тоді мирову угоду буде "прийнято" Судом, тобто визнано допустимим у сенсі ст. 38 Конвенції.

       Тільки будучи впевненими, що мирова угода дійсно базується на "дотриманні прав людини", органи Конвенції визнавали його допустимим і приймали на її підставі рішення про виключення справи зі списку.

        Перевірка Судом "дотримання прав людини" передбачає оцінку досягнутої мирової угоди виходячи з призначення Конвенції та ролі, виділеної нею самому Суду.

        Необхідно мати на увазі, що Європейська конвенція завжди розглядалася і продовжує розглядатися не просто як судовий механізм врегулювання індивідуальних скарг з можливістю їх досудового дружнього врегулювання між сторонами за посередництва Суду. Суд неодноразово заявляв у рішеннях, що зобов'язання, взяті державами на себе в рамках Конвенції, носять об'єктивний характер і що дотримання встановлених у Конвенції прав є умовою існування особливого європейського правопорядку.

        Таким чином, Суд дотримується позиції, згідно з якою ні мирова угода, ні інша підстава зняття справи з виробництва не можуть у принципі перешкодити йому розглянути справу, якщо того вимагають інтереси дотримання прав людини.

        В існуючій на сьогоднішній день судовій практиці немає явних прикладів, коли Суд вирішив би продовжити розгляд справи по суті, незважаючи на досягнуте мирову угоду.

       Необхідно підкреслити важливу роль, яку заявник може грати за допомогою індивідуальної скарги в дозволі більш загальних проблем в масштабі держави. Спираючись на вимогу дотримання прав людини, що міститься в ст. 37 і 38 Конвенції, а також на практику органів Конвенції, заявник та його представники мають право вимагати від держави, що пропонує їм варіант мирової угоди, прийняття заходів загального характеру з метою не допустити відновлення ситуацій, несумісних з положеннями Конвенції. Характер необхідних спільних заходів, безумовно, пов'язаний з поставленим у скарзі проблемою, і прийняття державою заходів може складатися в залежності від ситуації у зміні законодавства, підзаконних актів, а також судової або адміністративної практики.

       Активна позиція заявника та його представників важлива не тільки для результату переговорів з метою досягнення мирової угоди між ним і урядом, але також і для достатньої інформованості Суду про можливий зв'язок поданих індивідуальних скарг з більш загальними проблемами, що вимагають якнайшвидшого розв'язання з метою дотримання Конвенції.

        Строго конфіденційна процедура, передбачена п. 2 ст. 38 Конвенції для пошуку можливостей мирової угоди (на відміну від відкритого характеру змагального розгляду по суті скарги), покликана захистити сторони від зовнішнього тиску і максимально полегшити досягнення взаємоприйнятного результату.

       Відповідно до п. 2 правила 62 Регламенту переговори про мирову угоду не завдають шкоди доводам сторін у змагальному розгляді. Жодні письмові чи усні повідомлення, а пропозиції чи поступки, зроблені з метою досягнення мирової угоди, не можуть бути використані в посилатися або розраховувати при подальшому розгляді спору. Нарешті, по досягненні мирової угоди відповідно до ст. 38 Конвенції Суд виносить рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого рішення (ст. 39 Конвенції).

Copyrigcht © 2015 Юридическая консультация Толмачевых
Яндекс.Метрика