Участь адвоката в підготовчому провадженні та судовому розгляді. Його права та обов’язки. Межі та процедура судового розгляду. Здійснення допиту під час судового розгляду. Судові дебати. Промова адвоката. Підготовка та методика її проголошення.

1.Участь адвоката в підготовчому провадженні та судовому розгляді.

  Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

       У будь-якому разі адвокату слід:

– визначитися з обсягом, змістом і послідовністю подання клопотань у су­довому засіданні та підготувати письмові клопотання;

- вирішити питання про необхідність здійснення таких заходів під час су­дового розгляду:

✚ проведення огляду речових доказів;

✚ призначення та проведення експертиз (підготовка запитань, пошук експертних установ, конкретних експертів, спеціалістів, вирішення пи­ тання щодо можливості залучення експертів самостійно, на договір­ них умовах);

✚ проведення процесуальних дій у режимі відеоконференцій;

✚ надання тимчасового доступу до речей;

✚ доручення органу досудового розслідування щодо проведення слідчих дій;

– розробити низку заходів для забезпечення своєчасного прибуття у судо­ве засідання свідків захисту, спеціалістів, яких запрошує сторона захис­ту, експертів, якщо їх допит в суді буде здійснюватися за клопотанням сторони захисту;

– визначитися з необхідністю збирання додаткових доказів: встановити їх імовірні джерела та вжити заходів для вчасного отримання доказів із забезпеченням принципу їх допустимості у процесі доказування.

          Під час підготовчого судового провадження адвокат має право подавати до суду клопотання щодо обрання, зміни, скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо запобіжного заходу, який був застосований щодо обвинуваченого (ч. 2 ст. 315 КПК). Таке клопотання подається в письмовій формі і лише тоді, коли цього вимагають обставини справи чи дані про особу клієнта, разом із додатками, що підтверджують доводи сторони захисту, та має містити посилання на відповідну практику ЄСПЛ. При цьому захисник повинен вжити заходів для того, щоб примірник клопотання про зміну (скасування) запобіжного заходу разом із копіями доданих до нього документів не пізніше ніж за 3 години до початку підготовчого судового засідання був наданий стороні обвинувачення.

           На етапі підготовчого провадження адвокат здійснює наступні дії:

– роз’яснює клієнту можливість укладання угоди про визнання винува­тості та про примирення, її умови, порядок та наслідки укладання. За бажанням клієнта захисник готує проект відповідної угоди (ст. 469, ч. 4–5 ст. 474 КПК);

– за наявності підстав, передбачених ст. 75–81 КПК, звертається із заявою про відвід судді, прокурора, захисника, представника, інших учасників кримінального провадження;

– подає скарги на дії, рішення та бездіяльність слідчого, прокурора, в по­рядку, передбаченому ч. 2–3 ст. 303 КПК, які не могли бути предметом оскарження слідчому судді на етапі досудового розслідування цього кримінального провадження. У разі, коли захисник вважає за необхідне оскаржити процесуальне рішення, дії чи бездіяльність згаданих осіб, а клієнт заперечує проти цього, захисник роз’яснює наслідки відмови від оскарження та отримує від клієнта письмову відмову від оскарження;

– подає скарги на порушення встановлених законом процесуальних стро­ків у кримінальному провадженні;

– перевіряє обвинувальний акт (клопотання про застосування примусо­вих заходів медичного або виховного характеру) на його відповідність вимогам ст. 291 КПК та наявність підстав для повернення обвинуваль­ного акта (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) прокурору;

– заперечує проти задоволення судом клопотання сторони обвинувачен­ня про долучення до матеріалів кримінального провадження будь-яких інших матеріалів, крім тих, що зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також будь-яких доказів до початку судового розгляду;

– у разі необхідності, подає клопотання:

✚ про визнання доказів недопустимими;

✚ про виклик і допит свідків;

✚ про виклик і допит експертів та спеціалістів;

✚ про призначення експертиз;

✚ про витребування речей і документів;

✚ про огляд на місці (за виключенням здійснення провадження судом присяжних;

– у разі вирішення судом питання про можливість розгляду справи в по­рядку спеціального судового провадження, адвокату необхідно за­безпечити дотримання прав обвинуваченого та процесуальних гарантій, наданих йому КПК;

– ініціює перед судом питання про призначення запасного судді у кри­мінальному провадженні під час розгляду справ, які потребують зна­чного часу для вивчення матеріалів справи, якщо таке питання не було вирішене судом одночасно з призначенням підготовчого судового за­ сідання.

    Захисник подає до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, якщо останній не відповідає вимогам КПК.

    Захисник подає до суду клопотання про повернення прокурору кло­потання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо:

✚ вони не відповідають вимогам КПК;

✚ не вказана інформація про захід медичного (виховного) характеру, який пропонується застосувати.

Після головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

          Після призначення справи до судового розгляду, головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження (зокрема, і адвокату) на їх клопотання можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, під час якого вони мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії (ч. 2 ст. 317 КПК)

           Одними з найважливіших завдань адвоката у судовому провадженні є з’ясування чи правильно сторона обвинувачення кваліфікувала кримінальне правопорушення, чи проведені усі слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії у відповідності до вимог закону, а якщо ж винуватість підзахисного і кваліфікація його дій сумнівів не викликає, то забезпечити призначення найменш суворого покарання.

            Для ефективного здійснення захисту в суді адвокат має такі права: брати участь у допиті осіб; збирати і подавати суду докази; висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження; ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу і подавати щодо них свої зауваження; оскаржувати в установленому порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення тощо. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше 5-ти захисників одного обвинуваченого.

2.Його права та обов’язки.

Права

1. Відповідно до норм КПК захисник або представник потерпілого користується процесуальними правами особи, захист якої він здійснює або інтереси якої представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється ними безпосередньо і не може бути доручена захиснику (наприклад, право давати показання). Представляючи інтереси цивільного позивача чи відповідача, адвокат користується процесуальними правами зазначених особі .
2. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

Обов’язки захисника

1.Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

2.Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого.                 

3. Захисник зобов’язаний прибувати для участі в судовому засіданні за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
4. Захисник без згоди обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
5. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.                          

3.Межі та процедура судового розгляду.

1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
3. 3. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
4. 4. Головуючий оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.
5. 5. Судовий розпорядник роздає таким особам пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК, а потім головуючий з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки і у разі необхідності роз’яснює їх.
6. 6. Перед початком судового розгляду свідки видаляються із залу судового засідання і головуючий оголошує про початок судового розгляду.
7. 7. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором обвинувального акта, потім оголошується цивільний позов.
8. 8. Після встановлюється особа обвинуваченого і суд роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них.

9. 9. Якщо у кримінальному проваджені пред’явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
10. Після головуючий з’ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.

11. 11. Обсяг доказів та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду.
12. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження.
13. 13. Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань.
14. Допит свідка.
15. Допит потерпілого в т.ч. малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого.
16. Пред’явлення для впізнання. Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред’явлені для впізнання особа чи річ, де вони повинні зазначити за якими ознаками вони впізнають.
17. Допит експерта в суді. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту, потім інші сторони.
18. Дослідження речових доказів. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
19. Дослідження документів, відносно яких учасниками ставляться запитання свідкам, експертам, спеціалістам.
20. Дослідження звуко- і відеозаписів.
21. Консультації та роз’яснення спеціаліста
22. Огляд на місці. У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.
23. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно норм КПК, якими передбачений такий розгляд.
24. Після з’ясування обставин та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.
25. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв’язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
26. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

4.Здійснення допиту під час судового розгляду.

До допиту свід­ків та потерпілих адвокату слід з’ясувати:

– ступінь залежності свідків (потерпілих) одне від одного, від потерпілого (свідка) та обвинуваченого;

– завчасно звернутися до суду з клопотанням про забезпечення перекла­ду, якщо особа, яку планується допитати, не володіє мовою судочин­ства;

– визначити порядок їх допиту таким чином, щоб особи, які демонструють залежність від інших свідків, допитувалися в першу чергу. Якщо судом буде встановлений інший порядок допиту свідків, адвокату доцільно в судовому засіданні звернутися до суду з клопотанням, щоб під час до­питу «залежного» свідка із залу було видалено особу, від якої він за­лежить;

– визначитися щодо необхідності проведення одночасного допиту двох чи більше свідків з метою усунення розбіжностей у їх показаннях.

        Захисник має роз’яснити обвинуваченому суть і порядок проведення прямого допиту та особливо – перехресного, а також допомогти йому у підготовці запитань до свідків та потерпілих.

       Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит), навідні запитання не дозволяються.

      Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання. Головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.

1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
2. Якщо зі слів обвинуваченого не можна дійти висновку, визнає він обставини чи ні, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".
3. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених допит одного з обвинувачених може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення.
4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками.

1. Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. також з’ясовується чи отримав свідок пам’ятку про свої права та обов’язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється він від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
2. Якщо перешкод для допиту не встановлено, головуючий приводить його до присяги.

Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст.

3. Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.
5. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит).
6. Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.
7. Під час допиту свідка головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
8. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, суд постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, Якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.
9. Якщо свідок висловлюється нечітко, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні".
10. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками.
11. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо це стосується будь-яких обчислень та інших відомостей, які важко зберегти в пам’яті.
12. Свідок може бути допитаний повторно, якщо під час судового розгляду з’ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався.
13. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання.
14. Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.

1. Допит потерпілого провадиться за правилами допиту свідка, з встановленням про нього відомостей, вручення пам’ятки про права, приведення до присяги з попередженням його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

1. Допит малолітнього та неповнолітнього свідка, проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.
2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
3. Законний представник, педагог, психолог або лікар зобов’язані бути присутніми під час допиту, а також мають право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.

1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги.

Після цього він попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим та суддями.
3. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.

5.Судові дебати.

1. У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
2. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.
3. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів встановлює суд.
4. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їх виступів у судових дебатах встановлює суд.
5. Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебатиз приводу додатково досліджених обставин.
6. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він вийшов за межі чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.
7. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

         Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення, суд відновлює з’ясування обставин, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

      Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

6.Промова адвоката.

      Будь-яка захисна промова обов'язково повинна містити такі складові частини:

1) вступ (не викликає належної уваги та довіри промова, яка розпочинається або з повторення формули обвинувачення, або із загально відомих висловів чи шаблонів. Чим більш оригінальним буде вступ, тим скоріше захисникові вдасться привернути увагу до своїх міркувань);

2) встановлення фактичних обставин справи, аналіз та оцінка доказів- міркування стосовно (не)доведеності вини; обговорення спірних моментів; послаблення найсильніших аргументів опонента.Захисник завжди повинен пам'ятати про свій обов'язок діяти тільки на користь інтересів свого підзахисного, відстоюючи його права. Окрему увагу треба звернути захисникові на процесуальні порушення, якщо вони були допущені під час досудового розслідування. Перш за все, на факти порушення права на захист, інші порушення КПК

3) обгрунтування кваліфікації злочину;

4) характеристика особи обвинуваченого,. Пом'якшуючі покарання обставини перелічені у ККУ не є вичерпним.;

5) міркування про цивільний позов та про міру покарання.За наявності процесуальних підстав захисник може ставити питання про відмову у задоволенні цивільного позову чи у залишенні його без розгляду;

6) заключна частина-це стисле підведення підсумків викладеного, де лаконічно формулюється остаточна правова позиція захисту.           

      Адвокат має висловити у своїй промові пропозицію щодо долі вилучених у його підзахисного речей, предметів, а також майна, на яке накладався арешт, та вимагати їх повернення обвинуваченому.

       Структура промови, її зміст і тривалість, стиль проголошення перед судом визначаються адвокатом залежно від фактів конкретної справи, особи підзахисного, обстановки, в якій відбувається судовий процес тощо.

       Не існує жодних вимог щодо тривалості виступу адвоката з захисною промовою у судових дебатах. Важливо, щоб промова була змістовною, обґрунтованою, переконливою, достатньо емоційною та мала логічну конструкцію.

7.Підготовка та методика її проголошення.

            Жодна промова не справить переконливого впливу, якщо вона не буде ретельно підготовлена захисником. Найбільшу переконливість має така послідовність викладення аргументів: спочатку один сильний доказ, потім декілька слабкіших і наприкінці - один найсильніший аргумент. Викладення доводів захисту повинно відповідати звичайній логічній послідовності.

             Побудова захисної промови та загальної поведінки адвоката в суді значно залежить від складу суду, на який планується здійснювати вплив.

            При розгляді справи професійним суддею, промова має будуватися на чітко визначених фактах, юридичній оцінці події; на звернені до законодавчих актів, рішень Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини, узагальнень судової практики у документах найвищої судової інстанції у системі загальних судів.

              Під час розгляду справи судом присяжних викладення позиції захисту має здійснюватися простою, доступною мовою без переобтяження її юридичними термінами та оборотами. Більше уваги слід приділити аналізу причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, дослідженню характеристики особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують його покарання.

              Ступінь переконливості захисної промови залежить не тільки від її змісту та побудови, а й від форми її проголошення, особистих якостей захисника та судової аудиторії, що сприймає цей виступ.