Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії в просторі, часі та за колом осіб. Завдання кримінального провадження.
1.Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії в просторі, часі та за колом осіб.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Кримінальне процесуальне законодавство України – це сукупність правових норм, що регулюють порядок кримінального провадження і спрямовані на гарантування виконання завдань кримінального судочинства.
До джерел кримінального процесуального законодавства України належать:
1) Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. 2) Кримінальний процесуальний кодекс України – систематизоване зведення кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади
3) інші закони України (“Про судоустрій і статус суддів”, “Про прокуратуру”, “Про судову експертизу”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про національну поліцію”, При здійсненні такого провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК;
4) міжнародні договори з питань правової допомоги в кримінальних провадженнях, учасником яких є Україна, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах) У разі якщо норми КПК суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана ВР України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України
Для застосування кримінального процесуального законодавства важливе значення мають рішення Конституційного Суду України, які визнають такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) повністю чи в окремій частині, закони, які регламентують порядок діяльності органів досудового розслідування, прокурора, суду.
Чинність кримінально-процесуального закону в просторі означає, що порушення, розслідування і розгляд судом кримінальних справ на території України здійснюються за нормами КПК незалежно від місця вчинення злочину.
Провадження в кримінальних справах про злочини, вчинені на повітряному, морському чи річковому судні, яке перебуває поза межами України під прапором або з розпізнавальними знаками України, здійснюється за кримінально-процесуальним законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
При виконанні на території України доручень судів і слідчих органів іноземних держав, з якими укладено договори про надання правової допомоги в цивільних, сімейних і кримінальних справах, застосовується процесуальне законодавство України. Однак слід зазначити, що на прохання установи, від якої надійшло доручення, може застосовуватись процесуальне законодавство відповідної іноземної держави, якщо воно не суперечить законодавству України.
Чинність кримінально-процесуального закону в часі полягає в тому, що слідчі органи, прокурор, суддя і суд застосовують процесуальні норми, що діють на момент провадження в справі. Це означає, що коли під час розслідування чи розгляду справи в суді кримінально-процесуальний закон змінюється, доповнюється чи замінюється новим, то після набрання останнім чинності застосовуються нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було вчинено злочин і коли порушено справу. Отже, кримінально-процесуальний закон певною мірою має зворотну силу. Однак, якщо новий закон скасовує або обмежує те чи інше процесуальне право учасника процесу в справах, які вже перебувають у провадженні слідчих органів чи суду, це право зберігається за ним до закінчення провадження в даній справі.
Новий кримінально-процесуальний закон набирає чинності через 10 днів після його опублікування у «Відомостях Верховної Ради України» або в газеті «Голос України», якщо інший строк не вказано в самому законі або в постанові Верховної Ради про порядок введення його в дію.
Дія кримінально-процесуального закону щодо осіб означає, що при провадженні у кримінальній справі на території України норми КПК України застосовуються у справах про злочини до: 1) громадян України; 2) осіб без громадянства;3) іноземців, за винятком осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності.
Але є і винятки. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді КСУ, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його заступника.
Виняток із загального правила про кримінальне провадження за правилами КПК щодо будь-якої особи становить також іноземні громадяни, які відповідно до загальновизнаних міжнародних правил та договорів України з іншими державами наділені дипломатичним імунітетом (недоторканністю) і не дають особистої згоди, або відсутня згода держави чи міжнародної організації, яких вони представляють, на кримінальне провадження щодо них за правилами КПК. До таких осіб належать співробітники дипломатичних представництв та консульських установ,
2.Завданням кримінального провадження є:
1)захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, 2)охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, 4)кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, повинен бути притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, 5) жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, 6) жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу 7) до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура.
Обов’язок доказування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення покладається на сторону обвинувачення.