^наверх

header

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Юридические услуги в городе Сумы и области.


Контакты
моб. 0501603550, 0681858919
e-mail: vivat.sumy@gmail.com

Юридическая консультация Толмачёвых.

Юридические услуги предоставляются по адресу: г. Сумы, ул. Набережная р. Стрелки, д. 28, к. 1 (вход со двора)

Злочини проти правосуддя. Порушення права на захист. Невиконання судового рішення. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування. Втручання в діяльність захисника чи представника особи. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи, умисне знищення або пошкодження їх майна. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.

1.Злочини проти правосуддя.

Злочини проти правосуддя - суспільне небезпечні діяння, які передбачені ККУ, що порушують нормальну діяльність суду, а також органів, які забезпечують здійснення правосуддя. До таких органів належать крім судів, органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури,органи, які виконують вирок, рішення, постанови, що вступили в законну силу.

1.Родовим об'єктом злочинів проти правосуддя є нормальна, яка грунтується на законі, діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, а також органів, що виконують покарання, по здійсненню правосуддя.

2.Безпосередній основний об'єкт - окремі сфери цієї діяльності. Додатковим безпосереднім об'єктом є: особиста недоторканість громадян, право на життя та здоров'я, воля, честь і гідність, а також право на власність.

3.Об'єктивна сторона – це суспільно небезпечні діяння, що описані в статтях закону, дії чи бездіяльності, що посягають на нормальне здійснення правосуддя.

4.Ці злочини мають формальний склад. Так, примушування давати показання та постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.  

  1. Суб'єктивна сторона майже всіх злочинів проти правосуддя виражена прямим умислом, але можуть бути як умисно так і необережно.
  2. Суб'єкт злочинів як загальний-16 років; так і спеціальний - судді, прокурори, слідчі, особи, що проводять дізнання, спеціаліст, перекладач, експерт чи особи, що відбувають покарання.

7.Злочини проти правосуддя можна розділити на групи.

7.1. Злочини, що вчиняють працівники судового органу  (судді) - порушення права на захист (недопущення або ненадання своєчасно захисника).

7.2. органу досудового розслідування, прокуратури, виконавчої служби - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором.

7.3. особи, які відбувають покарання; підозрюваний; обвинувачений; засуджений; особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд; особа, щодо якої застосовано примусові заході медичного характеру або примусове лікування - ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

  1. 4. що вчиняють свідок, потерпілий від злочину, заявник, експерт, перекладач, які зобов'язані сприяти або не протидіяти відправленню правосуддя - відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків.
  2. 5. що вчиняють представники банківської або іншої фінансової установи.

7.6. що вчиняють інші особи - втручання в діяльність судових органів, невиконання судового рішення.

Залежно від об'єкта злочини розподіляються:

1) у сфері нормальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду;

2) у сфері незалежності діяльності судових органів при здійсненні правосуддя, а також гарантій безпеки життя, здоров'я та права власності суддів або їх близьких родичів;

3) у сфері забезпечення належного виконання законних вироків, постанов, ухвал чи рішень суду, а також рішень Європейського суду з прав людини;

4) у сфері здійснення заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист;

2.Порушення права на захист.

              Об'єктом злочину є конституційне право підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист. Додатковим факультативним об'єктом може виступати свобода та недоторканність зазначених осіб, їх здоров'я, честь та гідність, майнові блага.

                  Об'єктивна сторона злочину полягає у:

1) недопущенні чи ненаданні своєчасно захисника;

2) іншому грубому порушенні права потерпілого на захист.

                   Недопущення захисника має місце у випадках невиконання особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею вимог КПК про допуск захисника до участі у справі в будь-якій стадії процесу, коли захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним. Ненадання своєчасно захисника має місце при невиконані встановленого порядку призначення захисника у випадках, передбачених КПК. Інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на .захист може мати місце, наприклад, у випадку впливу на потерпілого з тим, щоб останній відмовився від запрошеного чи призначеного захисника, непризначення захисника у випадках, передбачених законом, тощо.

                    Злочин вважається закінченим з моменту вчинення передбачених дій.

                   Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор або суддя.

                   Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

                   Кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення його за попередньою змовою групою осіб,

а також настання наслідків у вигляді:

2) засудження особи, невинної у вчиненні злочину;

3) інших тяжких наслідків.

3.Невиконання судового рішення.

               Об'єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.

              З об'єктивної сторони невиконання судового рішення може характеризуватися:

1) невиконанням службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; 2) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; 3) невиконанням службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.

              Невиконання судового рішення - це невжиття службовою особою заходів, передбачених законом, щодо виконання рішення.

              Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації.

                    Суб'єктом злочину може бути лише службова особа.

                    Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

                    Кваліфікуючими ознаками злочину закон визначає:

1) вчинення його службовою особою, яка посідає відповідальне чи особливо відповідальне становище або

2) особою, раніше судимою за цей злочин, і

3) заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.               

4.Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.

                Об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення правосуддя, а також нормальна діяльність органів дізнання, прокурора, слідчого в частині забезпечення таємниці слідства та конфіденційності іншої інформації, пов'язаної з виявленням та розкриттям злочинів і розслідуванням кримінальних справ.

                Об'єктивна сторона злочину полягає у розголошенні даних досудового слідства чи дізнання:

1) без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання, особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати їх;

2) суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність.

                 Злочин вважається закінченим з моменту ознайомлення з даними досудового слідства чи дізнання сторонніх осіб.

                Суб'єкт злочину спеціальний – це свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, а також інші особи, які присутні при провадженні слідчих дій і попереджені про обов'язок не розголошувати даних досудового слідства чи дізнання, в інших складах злочину - суддя, прокурор, слідчий, працівник органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брали вони безпосередню участь у досудовому слідстві або дізнанні.

               Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

5.Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

         Об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на її захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи

          Потерпілими від цього злочину є захисник та представник особи.

             Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у

1) вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги,

2) порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці

              Суб'єкт злочину загальний.

             Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

              Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його службовою особою з використанням свого службового становища

6.Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи, умисне знищення або пошкодження їх майна.

Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи

          Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги. Додатковим обов'язковим його об'єктом виступає психічна та фізична недоторканність особи, а додатковим факультативним - її здоров'я.

             Потерпілими від злочину можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі.

             Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні суспільне небезпечних дій чи бездіяльності і може виражатися у: 1) погрозі вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна вказаних потерпілих; 2) умисному заподіянні цим особам легкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) умисному заподіянні їм тяжкого тілесного ушкодження.

                   Злочин – про погрозу або насильство щодо захисника чи представника особи, вважається закінченим з моменту висловлення погрози і сприйняття її потерпілим.

                 Суб'єктом злочину) може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а суб'єктом заподіяння умисного середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодження - 14-річного віку

                Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і усвідомлення ним соціального статусу потерпілого.

Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи

                Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги. Додатковим обов'язковим його об'єктом виступає право власності, а додатковим факультативним - здоров'я, життя особи, громадський порядок, громадська безпека,

               Предметом злочину може бути майно (рухоме чи нерухоме),що належить за правом приватної власності захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам.

                Потерпілими від злочину можуть бути 1) захисник; 2) представник особи; 3) їхні близькі родичі.

                З об'єктивної сторони злочин може виразитись у формі:

1) знищення або

2) пошкодження майна зазначених вище осіб .

                  Злочин вважається закінченим з моменту знищення.

                  Суб'єктом злочину -особа, яка досягла 16 річного віку, а в деяких випадках - 14 річного віку.

                  Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом Обов'язковою ознакою умислу винного є усвідомлення ним 1) факту належності знищуваного або пошкоджуваного майна захисникові представникові особи або їхнім близьким родичам 2} того що таке знищення або пошкодження здійснюютья у зв'язку з діяльністю пов'язаною з наданням правової допомоги

                 Кваліфікуючими ознаками злочину с вчинення його

1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним шкоди в особливо великих розмірах, а особливо кваліфікуючими – 3) спричинення загибелі людей;4) завдання їм тяжких тілесних ушкоджень 5) настання інших тяжких наслідків

                 Під шкодою в особливо великих розмірах слід розуміти матеріальну шкоду, зміст якої встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги

                Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги. Додатковим обов'язковим його об'єктом виступає життя особи

              Потерпілими від злочину можуть бути: 1} захисник, 2) представник особи, 3) їх близькі родичі

             Об'єктивна сторона злочину проявляється у посяганні на життя зазначеного потерпілого і може виражатися у 1) його вмисному вбивстві, 2) замаху на його вбивство.

            Закінченим цей злочин вважається у першій його формі - з моменту настання смерті потерпілого, у другій формі - з моменту вчинення дій, які утворюють замах на його вбивство

           Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку

           Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом При цьому умислом має охоплюватись специфічний соціальний статус потерпілого (те, що він є захисником, представником особи чи близьким родичем однієї з цих осіб) Мотивами вчинення злочину можуть бути тільки два бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність.

Copyrigcht © 2015 Юридическая консультация Толмачевых
Яндекс.Метрика