^наверх

header

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Юридические услуги в городе Сумы и области.


Контакты
моб. 0501603550, 0681858919
e-mail: vivat.sumy@gmail.com

Юридическая консультация Толмачёвых.

Юридические услуги предоставляются по адресу: г. Сумы, ул. Набережная р. Стрелки, д. 28, к. 1 (вход со двора)

Хуліганство та його відмінність від злочинів проти здоров’я людини. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство».

1.Хуліганство та його відмінність від злочинів проти здоров’я людини.

     Хуліганство – це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -

          Об'єкт хуліганства - громадський порядок. Додатковий об'єкт - здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

          Об'єктивна сторона – активні діяння, яке полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

            Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень), знищенні або пошкодженні майна, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми, але обов’язково з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

              Суб'єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку,

               Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб. Вказана неповага має бути явною, очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

                 Кваліфікаційна ознака: вчинення групою осіб; особою, раніше судимою за хуліганство; пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії; вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

              Під особливою зухвалістю розуміють нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з побоями та іншим насильством, яке спричинило тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

              Винятковий цинізм – це демонстративна зневага загальноприйнятими нормами моральності, наприклад, груба непристойність, демонстративне оголення, знущання над хворими, дітьми, немічними тощо.

              Розмежування: при вчиненні хуліганства правопорушення спрямовується на порушення громадського порядку, а не на заподіянні конкретній особі тілесних ушкодження або ж завдання будь-якій фізичній особі болю.

             Не може кваліфікуватись як хуліганство якщо:

  • засуджені і потерпілі між собою були знайомі;
  • до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках;
  • поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих;
  • зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров’ю потерпілих через особисту неприязнь до них.

2.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство».

      При  вирішенні  питання   про   відмежування   кримінально караного  хуліганства  від  дрібного  слід  виходити  з  того,  що хуліганство - це умисне грубе  порушення  громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  яке   супроводжується   особливою   зухвалістю   або винятковим цинізмом.

     Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою  зухвалістю або  винятковим  цинізмом,  його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство  за  статтею Кодексу  України  про   адміністративні правопорушення.

     Суди  мають  відрізняти  хуліганство  від  інших  злочинів, виходячи з умислу,  мотивів,  цілей  винного  та обставин учинення ним кримінально караних дій.

     Дії, що  супроводжувалися  погрозами   вбивством,   завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї,  родичів,  знайомих  і  викликані  особистими   неприязними стосунками,    неправильними    діями    потерпілих   тощо,   слід кваліфікувати  за  статтями  КК,  що   передбачають відповідальність за злочини проти особи.  Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках,  коли вони були  поєднані  з очевидним  для  винного  грубим  порушенням громадського порядку з мотивів  явної  неповаги  до   суспільства   та   супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.      Особлива зухвалість може проявлятися у вигляді застосування насильства із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням  тілесних  ушкоджень,  знущанням  над нею,  знищенням  чи  пошкодженням  майна,  зривом масового заходу, тимчасовим    припиненням    нормальної    діяльності    установи, підприємства  чи  організації,  руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.     До дій виняткового   цинізму можуть бути віднесені дії,  поєднані з демонстративною зневагою  до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої  непристойності,  знущанням  над  хворим,  дитиною,  особою похилого віку або такою,  яка перебувала у безпорадному стані,  та ін.          Хуліганство визнають учиненим групою осіб у разі участі в злочинних діях приймало участь декілько (два і більше) виконавців.         Як опір представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам,  які припиняли хуліганські дії, слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування,  завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень  тощо),  з  метою  позбавити  зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку.         Застосування вогнепальної або холодної  зброї чи іншого предмета,  спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень,  слід кваліфікувати,  коли винний за допомогою названих  предметів заподіяв  чи  намагався  заподіяти  тілесні  ушкодження  або  коли використання цих  предметів під  час  учинення  хуліганських  дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян. Вогнепальною    зброєю   вважаються   будь-які   пристрої заводського чи кустарного  виробництва,  призначені  для  ураження живої цілі за допомогою снаряда.

Copyrigcht © 2015 Юридическая консультация Толмачевых
Яндекс.Метрика