^наверх

header

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Юридические услуги в городе Сумы и области.


Контакты
моб. 0501603550, 0681858919
e-mail: vivat.sumy@gmail.com

Юридическая консультация Толмачёвых.

Юридические услуги предоставляются по адресу: г. Сумы, ул. Набережная р. Стрелки, д. 28, к. 1 (вход со двора)

Завдання адвокатури згідно з Конституцією України. Нормативно- правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період. Положення про Раду адвокатів України. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Правила адвокатської етики, Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України.

1. Завдання адвокатури згідно з Конституцією України.

    Згідно зі статттями 29, 59, 63 Конституції України, завданням адвокатури є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги.

     Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

    Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.

     Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

      Стаття 63.  Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

     Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

2. Нормативно- правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період.

          Окрім Конституції України, діяльність адвокатури у сучасний період регулюється:
— Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05.07.2012р., в редакції 05.01.2017р.;
— Правила адвокатської етики 09.06.2017р.;
— Положення про раду адвокатів України;
— Положення про вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;
— Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
— Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України;
— Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів;
— Положення про помічника адвоката;
— Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні;
— Програма складання адвокатського іспиту;
— Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
— Програма проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
      Також до нормативно-правових актів в сфері адвокатської діяльності можна віднести Хартію основоположних принципів діяльності європейських адвокатів та Кодекс поведінки європейських адвокатів, які хоча і не діють в Україні, але використовуються КДКА в якості джерел права під час прийняття рішень з дисциплінарних справ.

3. Положення про Раду адвокатів України.

      Положення про Раду адвокатів України затверджено 17 листопада 2012 року Установчим з'їздом адвокатів України.

  Положенням регулюються наступні питання: 1.Загальні питання діяльності; 2. Повноваження Ради адвокатів України; 3. Керівництво Радою адвокатів України; 4. Взаємовідносини Ради адвокатів України з іншими органами адвокатського самоврядування; 5. Проведення засіданнь та прийняття рішення Ради адвокатів України.

      Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з‘їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

          Рада адвокатів України не має статусу юридичної особи.

      До складу Ради адвокатів України входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, та голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з'їздом адвокатів України.

          Рада адвокатів України є повноважною за умови обрання не менше двох третин від її складу.

      Строк повноважень голови, заступників голови, секретаря і членів Ради адвокатів України становить п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою, заступником голови, секретарем або членом Ради адвокатів України більше ніж два строки підряд.

       Голова, заступник голови, секретар, член Ради адвокатів України можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням органу адвокатського самоврядування, який обрав їх на посаду.

         Рада адвокатів України:

  1. складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з’їзду адвокатів України;
  2. забезпечує виконання рішень з’їзду адвокатів України;
  3. здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього;
  4. встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування,
  5. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;
  6. визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України;
  7. забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;
  1. 4. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

  1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

     Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

     До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з’їздом адвокатів України.

    Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу. Строк повноважень голови, заступників голови, секретаря і членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури становить п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою, заступником голови, секретарем або членом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

     Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

 Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення приймаються більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

  Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

    Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

  Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з’їздом адвокатів України.

5. Правила адвокатської етики

       09.06.17р. були затверджені Правила адвокатської етики.

     Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

      Дія Правил поширюється на:  всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, -- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії;  всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до- Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;  адвокатів – членів органів адвокатського самоврядування, помічників та- стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;  відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

    Положення поширюється на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 

     Право офіційного тлумачення Правил адвокатської етики належить виключно З’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України. Якщо положення Правил допускають їх різне тлумачення, то такі положення підлягають застосуванню у найбільш сприятливому для адвоката їх тлумаченню. 

      В положенні зафіксовані основні принципи адвокатської етики, а саме:

  • Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності.

    Адвокат може ділити свій гонорар з іншими особами, якщо це не заборонено актами законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб.

  • Дотримання законності.

   Адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для захисту й представництва прав та інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України. Адвокат не має права вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.;

  • Пріоритет інтересів клієнта.

   Адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. ;

  • Неприпустимість конфлікту інтересів.

       Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, не може його захищати, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

  • Конфіденційність.

    Адвокатською таємницею є:  1)факт звернення особи за правовою допомогою; 2)  будь-яка інформація, що стала відома адвокату, у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги; 3)  зміст будь-якого спілкування, листування адвоката, помічника, стажиста з клієнтом; 4) зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта, що викладена у її письмовій заяві.

     Адвокат зобов’язаний поінформувати та роз’яснити дотримання принципу конфіденційності його помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням).

       Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації.

     Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї . Якщо надана згода клієнтом, адвокат може, але не зобов’язаний розкривати адвокатську таємницю.

  • Компетентність та добросовісність.

        Це передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу.

  • Повага до адвокатської професії.

   Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

  • Вимоги до рекламування адвокатської діяльності.

    Адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил.

         Рекламні матеріали про адвокатську діяльність не можуть містити: 

  • оціночних характеристик відносно адвоката;
  • критики адвокатами інших адвокатів;
  • заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;

   Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів

        Адвокат надає правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги.

      На вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту чи має він належну кваліфікацію для надання професійної правничої допомоги у конкретній справі.

    Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

      Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування має право відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді. Адвокат, який здійснював (здійснює) захист клієнта за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, не має права приймати доручення на надання професійної правничої (правової) допомоги цьому ж клієнту у цьому провадженні.

    Адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи. До підписання договору адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта, поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

     Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт є протиправними, або воно виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката.

     До укладення договору з клієнтом адвокат повинен з’ясувати у нього, чи він не пов’язаний чинним договором з іншим адвокатом , роз'яснити клієнту про його обов'язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката, який раніше прийняв доручення від нього. Неприпустимо схиляти клієнта до зміни адвоката, якщо немає об’єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом може завдати шкоди його інтересам. При заміні адвоката новий адвокат не несе відповідальність у зв’язку з виплатою гонорару і компенсацій іншому адвокату.

  За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому випадку мають бути визначені засади розподілу обов’язків та повноважень адвокатів.

    Адвокату категорично забороняється спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки.

     Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта.

   Гонорар є формою винагороди адвоката. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

     Адвокат має право вимагати від клієнта попередньої виплати гонорару 

   Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття витрат, пов’язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо).

     Клієнт має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт зобов’язаний сплатити адвокату гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлено до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта не є показником незадовільної роботи адвоката.

    Адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом в односторонньому порядку на умовах передбачених договором. Договір про надання правової допомоги, укладений адвокатом з клієнтом припиняється у разі зупинення та/або анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім випадку укладення договору з адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням. У цьому разі головою адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання здійснюється заміна адвоката.

      Договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта.

     При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

      Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

         У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: 

  • бути стриманим і коректним;
  • реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
  • бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

     Адвокат повинен зберігати таємницю досудового розслідування в межах, визначених чинним кримінальним процесуальним законодавством.

        Адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта.

    Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності,

         Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: 

  • висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;
  • поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;
  • спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;
  • спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;
  • навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.

        Кожен адвокат має вжити заходи мирного врегулювання конфлікту з участю іншого адвоката.

     Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини відносно адвоката, які не стосуються суті доручення. Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності.

   Спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

      Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

     Адвокату не слід здійснювати заяв в соціальних мережах, від імені адвокатської спільноти і видавати свою думку за її спільну думку.

    Адвокат зобов'язаний створити умови і вжити всіх можливих заходів для максимального захисту будь-якої інформації,

     Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником, стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах, якщо адвокат: 

  • не забезпечив ознайомлення свого помічника, стажиста або особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, з цими Правилами;
  • не здійснював належного контролю за діями помічника, стажиста або особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим договором між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;
  • своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв- порушенню помічником, стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах, Правил адвокатської етики.

   Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

     Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

 6. Положення про організацію та порядок проходження стажування для

отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

      Рішенням Ради адвокатів України від 03 лютого 2017 року № 6 із змінами станом на 30 березня 2018 року № 45 затверджене Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

   Цим Положенням регулюється порядок проходження стажування особами, які успішно склали кваліфікаційний іспит

   Стажуванням - це закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, щодо її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.             

      Стажистом адвоката може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, свідоцтво про складення якого є дійсним на день початку стажування.

     На стажиста адвоката поширюється дія положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, даного Положення, а також статутів відповідних адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, рішень адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально як самозайнята особа.     

        Стажування в Україні базується на принципах системності, професійності. 

        Основними завданнями стажування є:

  • підвищення рівня теоретичних знань та набуття практичних навичок, необхідних для здійснення адвокатської діяльності;
  • поглиблення професійної спеціалізації, накопичення практичного досвіду для якісного надання правової допомоги.

     Стажування здійснюється протягом шести місяців і обчислюється шляхом сумарного обліку робочого часу стажиста та становить не менше 550 (п’ятсот п’ятдесят) годин, з яких не менше 50 (п’ятдесят) годин робочого часу має становити заняття стажистом юридичною практикою.

         Юридичною практикою за змістом даного Положення являються, зокрема, але не виключно: 

  • надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
  • складання заяв, скарг, процедурних, процесуальних та інших документів правового характеру;
  • представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності,
  • ознайомлення на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для надання правової допомоги документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
  • подання клопотань та скарг на прийомах в посадових і службових осіб; участь в засіданнях компетентних колегіальних органів під час розгляду клопотань і скарг, надання пояснень щодо суті клопотань і скарг;
  • збирання відомостей про факти, які можуть бути використані в якості доказів, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їхні копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
  • застосовування технічних засобів, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в яких стажер самостійно або з керівником стажування здійснює представництво або надає інші види правової допомоги; фіксація процесуальних дій, в яких стажер бере участь, а також ходу судового засідання в порядку, передбаченому законом;
  • одержання письмових висновків фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

             До компетенції Ради адвокатів України по організації стажування також належить:

  • затвердження Програми стажування та Методики стажування;
  • здійснення контролю за веденням радами адвокатів регіонів реєстрів керівників стажування;
  • надання роз’яснень щодо процесу організації стажування в Україні;
  • проведення, у тому числі загальнодержавних семінарів, заходів (тренінгів) для стажистів, адвокатів-керівників стажування;
  • розгляд заяв та скарг на рішення рад адвокатів регіону осіб, які виявили намір пройти стажування з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також адвокатів – керівників стажування;

        Рада адвокатів регіону:

  • організовує процес стажування в регіоні;
  • створює та веде реєстр адвокатів-керівників стажування регіону;
  • призначає адвоката-керівника стажування в порядку, передбаченому цим Положенням;
  • видає направлення для проходження стажування
  • затверджує індивідуальний план стажування та здійснює контроль за його проходженням стажистом;
  • встановлює строки для надання поточних звітів стажиста;
  • заслуховує поточні звіти стажиста;
  • здійснює оцінювання стажування відповідно до методики, затвердженої Радою адвокатів України;
  • відсторонює або відкріплює адвоката від керівництва стажуванням у випадках, передбачених цим Положенням;
  • зупиняє стажування у випадках, передбачених цим Положенням;
  • припиняє стажування у випадках, передбачених цим Положенням;
  • формує та зберігає особову справу стажиста адвоката,

    Адвокат, який виявив бажання здійснювати керівництво стажуванням, подає заяву про керівництво стажуванням до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, згідно з даними ЄРАУ.

   Рада адвокатів регіону, до якої подана заява адвоката про включення його до Реєстру керівників стажуванням, протягом 30-ти робочих днів з дати її надходження приймає рішення:

- про включення адвоката до Реєстру керівників стажування (за умови відповідності вимогам, встановленим статтею 7 цього Положення);

- про відмову у включенні адвоката до Реєстру керівників стажування з обґрунтуванням підстав (при невідповідності вимогам, встановленим статтею 7 цього Положення).

     Інформація про адвокатів – керівників стажування, їх спеціалізацію, стаж роботи, професійні здобутки та кількість вакантних місць стажистів, за поданням рад адвокатів регіонів розміщується на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України Договір на керівництво стажуванням укладається між керівником стажування і стажистом та реєструється у відповідній раді адвокатів регіону.

      Особа, яка відповідає вимогам зазначеним у п. 1.2 ст. 1 цього Положення, має право звернутися до будь-якої ради адвокатів регіону із заявою про призначення стажування.

      Стажисту на весь термін проходження стажування призначається один керівник стажуванням, що не позбавляє його права пройти стажування ще у двох адвокатів з іншої спеціалізації, за їх згодою, за умови, що відомості про них включені до Реєстру керівників стажування. Стажування проводиться за адресою робочого місця адвоката – керівника стажування.

      Керівник стажування зобов’язаний надати стажисту затверджений радою адвокатів регіону індивідуальний план стажування. Стажування може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста.

     Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону ухвалено рішення про призначення керівника стажування, видачу направлення на стажування, затвердження індивідуального плану стажування та строки подання поточних звітів, сплачує:

- внесок на проходження стажування у розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування. З них 70 % внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника- стажування;  30 % сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону та- Ради адвокатів України, з яких 20% - на поточний рахунок ради адвокатів регіону, а 10% - на поточний рахунок Ради адвокатів України (Національної асоціації адвокатів України).

- внесок за доповнення даних у ЄРАУ про стажиста адвоката у розмірі 50 відсотків 1 (однієї) мінімальної заробітної плати станом на день подання особою заяви про призначення стажування;

- внесок за виготовлення посвідчення стажиста адвоката, який не повинен перевищувати витрати на його виготовлення.

    У разі, якщо за результатами стажування рада адвокатів регіону прийняла рішення про його продовження, стажист протягом 3 (трьох) робочих днів після ухвалення такого рішення сплачує додатковий внесок на проходження стажування у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої станом на день прийняття зазначеного рішення, за кожний місяць додаткового стажування.

      Керівником стажування може бути адвокат, стаж адвокатської діяльності якого становить не менше п’яти років, який підвищує свою кваліфікацію відповідно до вимог, Адвокат – керівник стажування одночасно може здійснювати стажування не більше ніж трьох осіб.  Не може бути керівником стажування адвокат, який мав дисциплінарне стягнення (за винятком попередження) протягом трьох років, що передують зверненню такого адвоката до ради адвокатів регіону для включення його до реєстру керівників стажування. Не може бути керівником стажування адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено або припинено.

    Не може бути керівником стажування адвокат, який не підвищує свою кваліфікацію відповідно до вимог, що встановлені Радою адвокатів України, або у встановлені строки не подав про це (підвищення своєї кваліфікації) відповідні підтверджуючі документи.

      Адвокат – керівник стажування:

- складає індивідуальний план стажування відповідно до програми стажування для особи, яка виявила бажання у нього стажуватися, та надати його раді адвокатів регіону для затвердження, а після затвердження – стажисту;

- організовує необхідні умови для виконання стажистом індивідуального плану стажування;

- надає стажисту завдання відповідно до індивідуального плану стажування та здійснює їх перевірку;

- здійснює контроль за виконанням стажистом індивідуального плану стажування;

- складає звіт про оцінку стажування та надає його раді адвокатів регіону;

     Адвокат, за рішенням ради адвокатів регіону, може бути відсторонений від керівництва стажуванням у випадках:

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

- неналежного виконання обов’язків по здійсненню керівництвом стажуванням (у цьому випадку адвокат може бути відсторонений від керівництва стажуванням на строк до двох років).

- якщо він (адвокат) не підвищував свою кваліфікацію відповідно до вимог, що встановлені Радою адвокатів України, або у встановлені строки не подав про це (підвищення своєї кваліфікації) відповідні підтверджуючі документи.

      Адвокат, за рішенням ради адвокатів регіону, може бути виключений з Реєстру керівників стажування у разі:

- подання заяви;

- смерті;

- визнання адвоката за рішенням суду недієздатною чи обмежено дієздатною особою;

- наявності обставин несумісності, що встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

- накладення на адвоката дисциплінарного стягнення (за винятком попередження).

- якщо адвокат не підвищує свою кваліфікацію відповідно до вимог, що встановлені Радою адвокатів України, або у встановлені строки не подав про це (підвищення своєї кваліфікації) відповідні підтверджуючі документи; встановлення недостовірних відомостей, які подав адвокат при включенні його до Реєстру керівників стажування;

- засудження адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

    Стажування може бути зупинене не більше ніж на півроку за заявою стажиста радою адвокатів регіону, яка прийняла рішення про направлення на стажування, у межах дійсності свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

    Заява про поновлення стажування може бути подана стажистом до закінчення строку, на який стажування зупинялося. Неподання стажистом заяви про поновлення стажування станом на день закінчення строку, на який було зупинено стажування, може бути підставою для припинення стажування.

      Стажування може бути припинене у разі:

- подання стажистом заяви про припинення стажування;

- подання керівником стажування заяви про припинення стажування особи, керівництво стажуванням якої він здійснював, у випадку порушення стажистом чинного законодавства, відмови від виконання індивідуального плану;

- неподання без поважних причин стажистом поточного звіту про проходження стажування у строк, визначений радою адвокатів регіону;

- незатвердження радою адвокатів регіону поточного звіту стажиста про проходження стажування;

- неподання стажистом заяви про поновлення стажування у випадку зупинення стажування на строк, визначений радою адвокатів регіону;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно стажиста за вчинення тяжкого, особливо тяжкого або середньої тяжкості злочину;

- визнання стажиста за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним;

- смерті стажиста.

      Строк для надання та заслуховування поточного звіту не повинен перевищувати двох місяців.

      Після закінчення шестимісячного строку стажування стажист складає звіт про результати стажування, а керівник стажування – звіт про оцінку стажування.

    Звіт про результати стажування стажиста має містити відомості про виконання індивідуального плану стажування. Звіт про оцінку стажування керівника стажування має містити оцінку набутих стажистом практичних навичок у процесі стажування, виконання індивідуального плану та рекомендацію про можливість допуску стажиста до адвокатської практики або необхідність продовжити стажування.

      При оцінюванні результатів стажування рада адвокатів регіону:

- вивчає проекти (копії), складених стажистом документів правового характеру;

- у випадку необхідності вивчає матеріали справ, по яких стажист надавав правову допомогу;

- вивчає звіт стажиста про результати стажування та звіт керівника стажування про оцінку результатів стажування;

- заслуховує, у разі необхідності, керівника стажування;

- проводить співбесіду зі стажистом, яка є однією зі складових перевірки на предмет готовності особи займатися адвокатською практикою.

     За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

- видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

     Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржене стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду.

    Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.

 7. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України.

  Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 85 зі змінами на 2016 року був затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України.

   Дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність, а також помічників адвокатів. На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, право на заняття якою було зупинено на рік і більше, адвокат проходить спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ. Адвокат проходить зазначені курси протягом шести місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

    Підвищення свого професійного рівня (підвищення кваліфікації) є важливим професійним обов’язком адвокатів.

     Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: 

- зміцнення їх правових навичок;

-  підвищення рівня усвідомлення ними правил адвокатської етики;

- підвищення рівня усвідомлення прав людини та основоположних свобод; 

- навчання повазі до прав та інтересів клієнтів;

     Загальна організація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Національною асоціацією адвокатів України, Радою адвокатів України та реалізується НААУ, радами адвокатів регіону, Вищою школою адвокатури НААУ, ВКДКА та кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

      Ради адвокатів регіону: 

- організовують та проводять заходи з підвищення кваліфікації на регіональному рівні (не менше одного заходу на рік та загальною тривалістю не менше п’яти годин); 

- видають адвокатам свідоцтво про підвищення кваліфікації; 

- видають методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів.

     Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують його безперервність, є:

  - навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів Вищої школи адвокатури НААУ, а також у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, які мають відповідні ліцензії Міністерства освіти і науки України

- участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо,

- навчання у Школах адвокатської майстерності.

        Адвокати мають право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться органами адвокатського самоврядування .

     Підвищення кваліфікації адвокатів за професійними програмами за загальною складовою протягом перших трьох років адвокатської діяльності здійснюються обов’язково.

     Адвокат має отримати не менше 30 залікових балів протягом періоду оцінювання – 3 роки. Адвокат має отримати не менше 10 залікових балів кожного року, протягом 3 років, з розрахунку 1 академічна година - 1 бал.

   Адвокати, які не виконують обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня, а саме постійного вдосконалення своїх знань і професійної майстерності, не виконують вимог цього Порядку, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Copyrigcht © 2015 Юридическая консультация Толмачевых
Яндекс.Метрика