^наверх

header

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Юридические услуги в городе Сумы и области.


Контакты
моб. 0501603550, 0681858919
e-mail: vivat.sumy@gmail.com

Юридическая консультация Толмачёвых.

Юридические услуги предоставляются по адресу: г. Сумы, ул. Набережная р. Стрелки, д. 28, к. 1 (вход со двора)

Адвокатура України у період 1980-1990 років. Нормативно-правові акти, що регулювали діяльність адвокатури. Створення Спілки адвокатів України. Органи адвокатського самоврядування у цей період.

1. Адвокатура України у період 1980-1990 років.

      Практикується складання адвокатами проектів статутів, положень, договорів тощо. Особлива увага приділяється наданню юридичної допомоги малим і спільним підприємствам як за договорами, так і за разовими дорученнями.

    Організаційне оформлення української адвокатури, її незалежне від державних структур існування почалося у вересні 1990 р. на установчому з'їзді (21—22 вересня), який прийняв рішення про створення Спілки адвокатів України — добровільної, громадської, незалежної, самоврядної організації. Метою Спілки за її статутом є об'єднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги, що надається громадянам, установам, організаціям (у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам), підвищення ролі та авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів Спілки, турбота про історичні традиції української адвокатури, розвиток і поглиблення міжнародних зв'язків тощо.

   Статутом Спілки, затвердженим її установчим з'їздом 22 вересня 1990 р. (зі змінами, внесеними пізніше позачерговим з'їздом 16 січня 1993 р.), передбачені завдання Спілки, форми її діяльності, структура, джерела формування коштів і майна тощо. Детально регламентуються питання членства, яке може бути як індивідуальним, так і колективним, права і обов'язки членів. Керівними органами Спілки є з'їзд, конференція, правління, ревізійна комісія. Керують Спілкою президент і троє віце-президентів.

    Спілка адвокатів України була одним із головних ініціаторів розробки проекту нового Закону України "Про адвокатуру". Закон України "Про адвокатуру" розроблявся зусиллями цілої низки науковців і практиків (Т. В. Варфоломеєва, Л. І. Каган, М. М. Михеєнко та ін.). У Законі передбачалась видача адвокатського свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, складання адвокатського іспиту та присяги адвоката, індивідуальна адвокатська практика, самостійний вибір адвокатом організаційної форми професійної діяльності, створення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, значно розширювалися професійні права, встановлювалися вкрай важливі гарантії незалежності адвоката, зокрема, заборонялися прослуховування телефонів адвоката, застосування інших форм спостереження за ним, заборонявся огляд будь-ким адвокатських документів. Важливо, що встановлювався перелік документів та інформації, яка становила адвокатську таємницю.

     Прийняття 19 грудня 1992 р. Закону України "Про адвокатуру" сприяло подальшому демократичному розвитку української адвокатури, забезпечило право на доступ до адвокатської професії широкої верстви кваліфікованих юристів, встановило гарантії здійснення адвокатської діяльності, розширивши професійні права адвокатів, їхні обов'язки та відповідальність, тим самим наблизивши діяльність української адвокатури до світових стандартів.

2. Нормативно-правові акти, що регулювали діяльність адвокатури.

2.1.  В 1980-му році затверджено «Положення про адвокатуру», яке детальніше регламентувало діяльність колегій адвокатів республіки, розширило види юридичної допомоги громадянам. Положення підкреслило особливий статус адвокатури (добровільне об’єднання осіб, які займаються адвокатською діяльністю), встановило порядок формування колегій адвокатів на території республіки. Вони створювалися за заявою групи засновників — громадян чи юридичних осіб; пропозиція про це надсилалася до Міністерства юстиції України, яке в разі згоди подавало її у виконавчий комітет для затвердження і реєстрації. Також Положенням залишило без змін структуру органів колегії адвокатів, відновлено норму, згідно з якою президія обиралася шляхом таємного голосування, що відповідало демократичним основам організації адвокатури й забезпечувало свободу волевиявлення адвокатів, та зазначено, що президія має широкі повноваження, а її діяльність будується на основі колективності керівництва, гласності, регулярної звітності перед членами колегії, широкого залучення адвокатів до роботи президії. Підвищились також вимоги до осіб, які бажали стати адвокатами – вища юридична освіти та стаж роботи юристом не менше двох років. Також прийому може передувати проходження випробувального строку тривалістю до трьох місяців. І якщо результат випробування виявиться незадовільним, президія колегії виносить рішення про відрахування претендента.

2.2.   5 червня 1981 р. було прийнято Закон України «Про судоустрій», ст. 15 якого була спрямована на забезпечення обвинуваченому права на захист. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ у суді. Правову допомогу при вирішенні справ у судах в Україні надають адвокати, а також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов’язки адво­катів, а також інших осіб, які мають право на зайняття правовою діяльністю і беруть участь у судочинстві, визначаються законами. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

2.3. 13 листопада 1989 р. Верховною Радою СРСР були прийняті нові Основи законодавства Союзу PCP і союзних республік про судоустрій, відповідно до яких значно розширювалася сфера діяльності захисника у кримінальному процесі. Згідно зі статтею 14 Основ підозрюваному, обвинуваченому й підсудному гарантувалося право на захист, яке забезпечувалося шляхом участі захисника з моменту затримання, арешту чи пред'явлення обвинувачення. Як відомо, раніше захисник допускався до участі у справі лише з моменту повідомлення обвинуваченого про закінчення попереднього слідства та пред'явлення йому всіх матеріалів справи для ознайомлення.

    Згідно з Основами законодавства про судоустрій були внесені зміни й доповнення до Основ кримінального судочинства Союзу PCP і союзних республік, які конкретизували участь захисника на стадії попереднього слідства та в суді. Зокрема, встановлювалося, що захисник допускається до участі у всіх справах з моменту пред'явлення обвинувачення, а у випадках затримання особи, яка підозрювалася у вчиненні злочину, або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення — з моменту оголошення їй протоколу затримання або постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання. Якщо у цей строк обраний підозрюваним або обвинуваченим захисник з'явитися не може, їм пропонувалося запросити іншого захисника або забезпечувався захисник через юридичну консультацію.

     Захисник став брати участь у дізнанні, попередньому слідстві й у судовому розгляді. Тепер не тільки у справах неповнолітніх та осіб, які через фізичні та психічні вади не могли самі здійснювати своє право на захист, а й осіб, котрі не володіли мовою, якою ведеться судочинство, захисник обов'язково брав участь з моменту пред'явлення обвинувачення або затримання особи, яка підозрювалася у вчиненні злочину або до якої було застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення.

    Обов'язкова участь захисника у справах про злочини, за які могла бути призначена смертна кара, передбачалася з більш раннього моменту — з пред'явлення обвинувачення.

       Встановлювалося, як і раніше, що захисниками можуть бути не лише адвокати, а й представники професійних спілок та інших громадських організацій, але тепер вони допускалися тільки у справах членів цих організацій. Захисниками могли виступати й інші особи, яким таке право надавалося законодавством.

     У цей період поширилася практика допуску до участі в судовому розгляді членів правових кооперативів, які створювалися повсюдно.

2.4. З 1991 року відповідно до Закону України "Про підприємництво" допускається здійснення юридичної практики за ліцензією, яка видається Міністерством юстиції особам, котрі мають юридичну освіту.

2.5. 19 грудня 1992 р. прийнято Закон України "Про адвокатуру".

2.6. 15 листопада 1991 р. Кабінет Міністрів України прийняв спеціальну постанову "Про порядок оплати праці адвокатів по наданню юридичної допомоги у кримінальних справах", а Міністерство юстиції України та Міністерство фінансів України розробили Положення про порядок оплати праці адвокатів за надання юридичної допомоги громадянам у кримінальних справах, затверджене 27 листопада 1991 р. Крім того існувала низка інших положень та інструкцій, якими був закріплений основний принцип оплати юридичної допомоги — погодження між адвокатом і особою, яка звернулася по правову допомогу.

3. Створення Спілки адвокатів України.

       В 1989 році був створений Союз адвокатів СРСР.

      20-22 вересня 1990 року у м. Києві відбувся Установчий з’їзд адвокатів, на якому була утворена Спілка адвокатів України — незалежна, самоврядна організація, метою якої стало об’єднання зусиль адвокатів республіки для формування демократичної правової держави; підвищення рівня юридичної допомоги, ролі й авторитету адвокатури в суспільстві й державі; сприяння законодавчому закріпленню індивідуальної, приватної адвокатської діяльності; досягнення адвокатурою повної самостійності та самоврядування; захист професійних прав і соціальних інтересів адвокатів, їхніх честі та гідності; поширення історичних традицій української адвокатури; розвиток і поглиблення міжнародних зв’язків адвокатів. Тоді ж був затверджений її Статут.

        До складу обраного Установчим з’їздом правління САУ увійшли представники 22 колегій адвокатів, а згодом всі області України, АР Крим, міста Київ та Севастополь утворили відділення САУ.

4. Органи адвокатського самоврядування у цей період.

    Колегіям адвокатів надалося самоуправління, можливість самостійного вирішення організаційних питань, здійснення керівництва та контролю за професійною адвокатською діяльністю.

        Згідно Положення про адвокатуру 1980р. найвищим органом колегії адвокатів є загальні збори членів колегії, її виконавчим органом - президія, контрольно-ревізійним органом - ревізійна комісія.

         Загальні збори членів колегії адвокатів скликаються не менш як один раз на рік.

      Загальні збори є правомочними, якщо на них є не менш як дві третини від загальної кількості членів колегії адвокатів.

         Усі питання на загальних зборах вирішуються більшістю голосів адвокатів, які беруть участь у голосуванні.

     Загальні збори членів колегії адвокатів скликаються з ініціативи президії колегії адвокатів, за пропозицією Міністерства юстиції Української РСР, відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів, а також за вимогою не менш як однієї третини від загальної кількості членів колегії адвокатів.

         Загальні збори членів колегії адвокатів:

1) обирають президію і ревізійну комісію колегії адвокатів;

2) встановлюють кількісний склад, штати і кошторис доходів і видатків колегії з наступним затвердженням їх виконавчим комітетом обласної, Київської міської Ради народних депутатів;

3) щорічно заслуховують і затверджують звіти про діяльність президії і ревізійної комісії колегії;

4) затверджують за погодженням з профспілковим органом правила внутрішнього трудового розпорядку колегії;

5) визначають порядок оплати праці адвокатів відповідно до правил, що встановлюються Міністерством юстиції СРСР;

6) розглядають скарги адвокатів на постанови президії колегії;

7) розглядають інші питання, зв'язані з діяльністю колегії адвокатів та її органів.

      Загальним зборам членів колегії адвокатів належить право дострокового відкликання членів президії і ревізійної комісії колегії, які не виправдали виявленого їм довір'я.

      Президія колегії адвокатів обирається загальними зборами членів колегії таємним голосуванням строком на три роки.

       Кількісний склад президії визначається загальними зборами членів колегії адвокатів.

      Обраними до складу президії вважаються кандидати, які одержали більшість голосів адвокатів, що брали участь у голосуванні.

        Президія відкритим голосуванням обирає з свого складу голову і заступника (заступників) голови президії.

        Обрання членів президії замість вибулих провадиться на чергових загальних зборах членів колегії адвокатів.

        Президія колегії адвокатів:

1) затверджує плани роботи президії;

2) скликає загальні збори членів колегії адвокатів і вносить питання на їх розгляд;

3) створює у встановленому порядку юридичні консультації і керує їх діяльністю;

4) призначає і звільняє з посади завідуючих юридичними консультаціями за погодженням а відділом юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів і виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів;

5) затверджує штати і кошториси юридичних консультацій;

6) провадить прийом у члени колегії адвокатів і до складу стажистів;

7) організує проходження стажування, розподіляє адвокатів по юридичних консультаціях і вирішує питання їх переведення з однієї консультації в іншу;

8) відчисляє і виключає з членів колегії і з складу стажистів;

9) проводить заходи по підвищенню ідейно-політичного і професійного рівня адвокатів;

10) проводить перевірки роботи юридичних консультацій і окремих адвокатів, здійснює контроль за якістю роботи адвокатів, узагальнює і поширює позитивний досвід роботи юридичних консультацій та адвокатів, розробляє і видає методичні посібники з питань адвокатської діяльності;

11) організує вивчання і узагальнення по матеріалах, які є в колегії, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, і вносить пропозиції щодо їх усунення у відповідні державні і громадські організації;

12) організує участь адвокатів у пропаганді радянського законодавства;

13) здійснює контроль за додержанням адвокатами правил внутрішнього трудового розпорядку колегії;

14) застосовує заходи заохочення до адвокатів;

15) розглядає справи про дисциплінарні проступки адвокатів і накладає на винних дисциплінарні стягнення;

16) розглядає скарги на дії адвокатів, здійснює контроль за додержанням встановленого порядку розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян в юридичних консультаціях;

17) здійснює контроль за додержанням порядку оплати юридичної допомоги, що подається адвокатами, і порядку оплати праці адвокатів; приймає рішення про подання юридичної допомоги безплатно;

18) організує в колегії ведення обліку законодавчих та інших нормативних актів і матеріалів судової та арбітражної практики;

19) розпоряджається коштами колегії відповідно до кошторису;

20) здійснює заходи по поліпшенню умов роботи і побуту адвокатів та інших працівників колегії;

21) представляє колегію адвокатів у державних і громадських організаціях;

22) веде статистичну і фінансову звітність за встановленими формами та інформує Міністерство юстиції Української РСР про діяльність колегії.

     Засідання президії колегії адвокатів скликаються в міру потреби, але не менш як один раз на місяць, і є правомочними, якщо на них є не менш як половина складу президії. Питання прийому до колегії, відчислення і виключення з неї президія вправі вирішувати, якщо на її засіданні є не менш як дві третини складу президії.

        Рішення президії колегії адвокатів приймаються простою більшістю голосів членів президії. При рівності голосів розгляд питання, що обговорюється, переноситься на чергове засідання президії з викликом членів президії, які були відсутні.

          Постанова президії колегії адвокатів може бути переглянута самою президією або загальними зборами членів колегії адвокатів.

           Голова президії колегії адвокатів:

1) організує роботу президії;

2) вносить питання на розгляд президії і головує на її засіданнях;

3) є розпорядником кредитів у межах затвердженого кошторису;

4) веде листування від імені президії з підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами;

5) керує роботою апарату президії;

6) провадить прийом і звільнення працівників апарату президії та юридичних консультацій;

7) організує перевірку скарг та інших матеріалів про дії адвокатів і завідуючих юридичними консультаціями і вносить відповідні пропозиції на розгляд президії або передає матеріали перевірки на вирішення зборів адвокатів юридичної консультації для застосування заходів громадського впливу;

8) здійснює інші повноваження, надані йому цим Положенням.

           Ревізійна комісія колегії адвокатів обирається загальними зборами членів колегії адвокатів таємним голосуванням строком на три роки.

           Кількісний склад ревізійної комісії визначається загальними зборами членів колегії адвокатів.

           Обраними до складу ревізійної комісії вважаються кандидати, які одержали більшість голосів адвокатів, що брали участь у голосуванні.

           Ревізійна комісія відкритим голосуванням обирає з свого складу голову і заступника голови комісії.

           Обрання членів ревізійної комісії замість вибулих провадиться на чергових загальних зборах членів колегії адвокатів.

          Ревізійна комісія проводить ревізії фінансово-господарської діяльності президії колегії адвокатів і юридичних консультацій, а також здійснює контроль за порядком і строками вирішення пропозицій, заяв і скарг.

          Член президії, член ревізійної комісії колегії адвокатів, який не виправдав виявленого йому довір'я, може бути достроково відкликаний. Питання про дострокове відкликання зазначених осіб може бути поставлене на загальних зборах членів колегії адвокатів або внесене на їх розгляд президією колегії.

           Рішення в питанні про відкликання члена президії, члена ревізійної комісії колегії адвокатів приймається загальними зборами членів колегії адвокатів відкритим голосуванням.

           Член президії, член ревізійної комісії вважається відкликаним, якщо за відкликання голосувала більшість членів колегії адвокатів.

Copyrigcht © 2015 Юридическая консультация Толмачевых
Яндекс.Метрика